Непопулярні, але правдиві факти про ігристе вино

Пляшкові вина дуже популярні на вітчизняному ринку. Тим більше, що сьогодні можна знайти не лише напої від українського виробника, а й продукцію з усього світу. За бажання та наявності відповідної суми грошей, ви зможете спробувати навіть найекзотичніші вина у пляшках.

Однак шампанське завжди стояло особняком. По-перше, тому, що воно ігристе (й справжнє шампанське містить вуглекислий газ, який утворюється природним шляхом). А по-друге, тому, що українці зовсім недавно почали поділяти його на ігристе та, власне, шампанське.

Чому ігристі вина у пляшках містять бульбашки

Насамперед, варто розуміти, що утворення бульбашок вуглекислого газу справді є природним процесом. Ні, аналогічний продукт можна отримати шляхом штучного збагачення, але оригінальна продукція виходить сама по собі. Можна сміливо сказати, що пляшкові вина з Шампані, а саме вони згідно із законами ЄС, є тим самим «шампанським», ніхто не винайшов. Цитуючи відомого влогера, «вони зробили себе самі».

Секрет бульбашок пов'язаний із відносно холодним кліматом Шампані. Вина у пляшках, що зберігалися у льохах, остигали з приходом ранньої осені. Холодна температура повністю зупиняла процес бродіння, який сам по собі ще не завершився. Після зимового «стазісу» приходили весна та тепле літо. Дріжджі прокидалися й бралися до роботи, у процесі насичуючи пляшкове вино легкими бульбашками.

Й тихий напій починав грати.

Дім Періньйон та дефектне «вино диявола»

Слід розуміти, що вже у 17 столітті більшість європейських вин стали пляшковими. А французьке скло не вирізнялося особливою міцністю. Коли у тендітних пляшках виявлялося тихе вино, проблем не виникало. Його запечатували за допомогою дерев'яних кілочків та воскової замазки – все було герметично й добре працювало. Але ігристі шампанські вина поводилися зовсім інакше.

Сьогодні всі чули про продукцію «Дом Періньйон», вартість якої становить десятки тисяч гривень за пляшку шампанського. Можна подумати, що саме цей історичний персонаж зробив істотний внесок у розвиток та популяризацію шампанського. Однак, це не так. Дім Періньйон, чернець-бенедиктинець, вважав ігристість фатальним дефектом й посилено з цією якістю боровся. На щастя для нас, він не досяг успіху. 

Проте ігристе вино стали називати також «вино диявола». Й було за що.

Шампанське у пляшках знаходилося під високим тиском (сьогодні це 6,3 кг на 1 квадратний сантиметр). Коли він ставав нестерпним, у найкращому разі з пляшки вилітала дерев'яна «пробка». А в найгіршому – ємність вибухала. Вона запускала ефект доміно. Зрештою, навколо стояло таке ж вибухонебезпечне пляшкове вино. Один «вибух» міг занапастити весь льох.

Виникає питання: а хіба раніше в Шампані був інший клімат? Чому вино не вибухало раніше? Все тому, що його спочатку тримали в дерев'яних бочках. А вони, як не намагайся, герметичними не є. І вуглекислий газ тихо, повільно та мирно випаровувався, не створюючи критичного рівня тиску всередині.

Шарль де Сент-Евремон та світський салон Гортензії Манчіні

Загалом, поки дом боровся з бульбашками, світ не стояв на місці. Зокрема, в Англії відродили пробки саме з коркового дерева, а також навчилися створювати міцніші скляні пляшки. Однак справжній злет для шампанських пляшкових вин почався зовсім не через це. Причиной став один політичний дисидент із Франції. Маркіз Шарль де Сент-Евремон проживав у вигнанні в Англії, де був постійним гостем салону Гортензії Манчіні. Та, своєю чергою, була відомою у лондонському вищому світі леді, а також мала зв'язки із королівською родиною. Очевидно, що все, що відбувалося в її салоні, було модним серед аристократів. А у її салоні пили шампанські вина.

До речі, мало хто знає, що перші ігристі вина з Шампані були дуже, дуже солодкими. Поява сухого шампанського пов'язана з популярністю цього пляшкового вина в Англії, а також уподобаннями самих англійців.

Аристократичне пляшкове вино: мюзле із дроту від корсажу

І ось, завдяки протекції Манчіні, шампанське у пляшках перетворилося з дефектного «вина диявола» на благородний аристократичний напій. Те, що воно могло вибухнути, теж не вважалося мінусом – швидше демонстрацією фінансових можливостей, подумаєш, льохом більше, льохом менше (хоча в міцніші пляшки вино в результаті перелили).

Однак на той час ще не існувало мюзле з дроту. Корок прив'язувався до шийки пляшки мотузкою, що не дуже надійно. По-перше, волокна стають крихкими з часом, а по-друге – гризуни. Можете не сумніватися, цієї напасті людство позбулося зовсім недавно, та й то не скрізь. Згідно з легендою, авторство мюзле приписується мадам Кліко. Нібито, вона використовувала дріт із власного корсажу як дослідний зразок. Навряд чи ми дізнаємося напевно. Зате тепер ви знаєте, що дріт, який ми всі звично відкручуємо під новорічний бій годинника, називається мюзле. А металева пластина між дротом та пробкою – це плакетка.

Що ще варто пам'ятати про шампанські вина в пляшках

Насамкінець варто сказати, що ігристі пляшкові вина, шампанські чи від українського виробника, провокують прискорений процес сп'яніння. Секрет у бульбашках. Також ефект багаторазово посилюється, якщо такий напій стає інгредієнтом коктейлю з міцним алкоголем. Тому, вибираючи шампанське вино у пляшці від виробника для святкового столу, завжди тримайте цей факт у думці.

Й відкривайте шампанське, спрямовуючи шийку пляшки від себе.